Мультяшні козаки стали одними із головних героїв українського інтернету останніми днями. Герої виготовленого в Києві радянського мультфільму змусили нагадати про себе тим, що 40 років тому “напророчили” перемогу українській футбольній команді спершу над Швецією, а тоді на Францією та Британією.

Саме такий порядок матчів збірної України вже у реальній турнірній таблиці Євро-2012. При чому, у шведів козаки виграли із рахунком 2:1, пропустивши перший гол – так само в понеділок розгорталися події на НСК Олімпійський.

Після тріумфального повернення в інтернеті козаки обіцяють повернутися і на телеекрани – із 12-ма новими серіями про свої пригоди. Реінкарнувавши їх та інших героїв дитинства цілих поколінь, ентузіасти сподіваються почати відродження української анімації – після паузи у понад 20 років.

Державі – не до мультиків

“Ми тут розмовляємо чорт знає про що”, – Давидові Черкасову нелегко стримувати емоції. У 1960-80-их роках, працюючи художником Творчого об’єднання Київнаукфільм, він створив мультфільми Як козаки куліш варилиЛікар Айболить, а за Пригоди капітана Врунгеля в 1978 році отримав Диплом Всесоюзного телефестивалю в Єревані.

Один з останніх пунктів його фільмографії – Острів скарбів, завершений у 1988 році. З того часу ні він, ні вся українська мультиплікація численними здобутками похизуватися не може:

“Взагалі немає мультиплікації – хіба не зрозуміло? Ніякої абсолютно, немає абсолютно ніякого фінансування. З дев’яностого року мультиплікація просто вмерла”, – навідріз констатує митець.

Попри ці слова, творче об’єднання, у якому він колись працював, діє і донині, хоча й називається тепер Державна студія Укранімафільм. Але її нинішній доробок важко порівнювати із радянськими часами, коли майстри об’єднання випускали більше десятка мультфільмів на рік.

Найуспішнішим результатом її роботи останніх років є мультиплікаційний фільм Йшов трамвай дев’ятий номер, який у 2003 році відзначили на Берлінському кінофестивалі. А взагалі у 2000-х були роки, коли студія не випускала жодного мультфільму. Це означає лише те, що з бюджету не виділяли грошей. Держава є єдиним замовником студії із дорогим обладнанням та досвідченими майстрами. А коли замовлення немає – втриматися на плаву нелегко.

Як результат – у 2009 році студія опинилася на межі банкрутства, хоча зараз все ж продовжує роботу над кількома проектами.

Візитівка української анімації

Але, попри тривалий занепад галузі, українські мультики не залишають у спокої ентузіастів, які досі вірять у їхнє відродження.

Вже в грудні, за словами представників ініціативної групи українських аніматорів, до виходу на екрани підготують перший фільм із нового циклу мультфільмів Як козаки… – про пригоди Грая, Ока та Тура.

“Козацька серія про пригоди трьох запорожців є візитівкою української анімації. Перший фільм із цієї серії вийшов у 1967 році, а остання серія вийшла вже після розпаду Союзу – в 1995 році. Але, що дивно, попри такий тривалий період часу, ця серія користується надзвичайною популярністю і серед дитячої аудиторії, і серед дорослих”, – розповів аніматор Олександр Вікен, який в радянські часи створив персонажа Петрика П’яточкіна, а тепер куруватиме новий проект про козаків.

За його словами, у 2007 році вже був готовий сценарій фільму Як козаки в Тридев’яте царство ходили, але тоді справа так і не рушила далі. Тепер у планах – підготувати 12 серій із абсолютно новими історіями. Серед запропонованих сценаріїв – Як козаки Атлантиду шукалиЯк козаки слонові допомагалиЯк козаки кориду заборонили – за задумом, історичні персонажі потраплятимуть у смішні ситуації вже в 21-му столітті.

Нових козаків виконають у техніці класичної анімації.

Врунгель – і в 3D Врунгель

Інша справа із капітаном Врунгелем, та його друзями – Ломом і Фуксом. Цих персонажів мають намір повернути на екрани у вигляді повнометражного мультиплікаційного фільму, до того ж – у форматі 3D. Його творець – Давид Черкасов – переконаний, що новітні технології зовсім не нашкодять старим героям, а навпаки – дадуть їм нове життя:

“У Врунгеля вже є основа – батькам, які поведуть дітей на перегляд, він уже добре відомий. І тут є великий шанс одразу отримати хорошу реакцію”, – у коментарі сказав Давид Черкасов, який наглядатиме за роботою над новим мультфільмом.

Митець нагадує, що в старих серіях Капітана Врунгеля у кадрі було справжнє живе море, оскільки з тодішніми технологіями було складно передати через анімацію хвилі. Тепер це можливо, і взагалі, працювати із 3D надзвичайно цікаво, каже Давид Черкасов.

Досвід роботи із 3D-анімацією в Україні вже є – зараз фактично готові 10 серій Пригод компаса і будильника, які студія AFS виконала саме в такому форматі. До того ж, до роботи над Врунгелем планують залучити Сергія Кушнірова – українського мультиплікатора, який працював над Алладіном студії Волта Діснея.

“Цей персонаж має дуже хороший міжнародний потенціал. Море, капітани, пригоди”, – пояснює Едуард Ахрамович, генеральний продюсер продюсерського центру Барабас, який займатиметься проектом.

Створювати мультики у 3D, за словами фахівців, зараз навіть дешевше, ніж у класичному стилі, але загалом цей процес недешевий. Хвилина анімації, за словами Едуарда Ахрамовича, коштує 8-10 тисяч доларів.

І без державної підтримки Врунгеля оживити не вдасться, тому в Міністерстві культури вже подали заявку на отримання грошей із бюджету. Якщо все вдасться – мультфільм обіцяють випустити у 2014 році.

Діамант, який слід зберегти

Хоча, щоб створювати мультики в Україні – не потрібні величезні суми грошей. Тут це значно дешевше, аніж за кордоном, важливо лише, аби суми, які виділяють, витрачали за призначенням. Та навіть більшою проблемою, за словами Едуарда Ахрамовича, є те, що нині існує значний скепсис стосовно можливостей української анімації:

“Важливо, щоб була створена анімаційна індустрія в Україні, аби всі компанії, продюсери режисери і мультиплікатори спілкувалися між собою, щоб всі розуміли, що це можна зробити тут”.

Втім, найсуттєвіша складова успішного національного продукту в Україні все ж є: “Все змінюється, все йде вперед, але головне в анімації – це творчість художника. Вона завжди залишається. Якими б не були комп’ютери і програми, персонажа потрібно вигадати”, – каже заступник директора студії Украніма Олексій Пружанський, який керує там курсами анімації.

“Українська анімація – це колосальний діамант, який треба зберігати. Для цього потрібні інші покоління, вони повинні приходити, йти тим же шляхом, знаходити власний шлях, але все ж на базі того, що вже було створено”.

За його словами, зараз надзвичайно важливо перейняти досвід від носіїв української традиції в анімації – а таких людей, які починали творчий шлях ще в 1960-их роках є достатньо. Цього року школу Олексія Пружанського закінчили 10 людей. Серед їхніх наставників – визнані майстри, як Олександр Вікен, Едуард Кіріч, або ж, на приклад, Володимир Гончаров і Ірина Смірнова.

“Треба, щоб росла молодь. А для цього необхідно, аби вона мала роботу, аби держава замислювалася, чи потрібна їй анімація і яка анімація – українська, чи може достатньо американської. Будь-ласка, візьміть Том і Джеррі – там 5 тисяч серій, їх можна показувати роками”, – розповідає Пружанський.

На тому ж наголошує Давид Черкасов – за 20 років відсутності своїх персонажів та образів вакуум заповнили чужі. Вони, за словами автора, теж непогані, але своє кіно – рідніше і ближче. Його відсутність – велика проблема, яку зараз треба вирішити:

“Мати свій національний мультфільм – це головне. Тому що уряд не розуміє, хто їм прийде на зміну – ці дітлахи, які зараз ще в пелюшках, або 8-10 років їм. Ось це виховання, туди гроші вкладати треба!”.

Джерело: BBC Україна